Ця коротка історія про те, як одне (насправді далеко не одне) українське медіа в гонитві за кліками стає ретранслятором російської пропаганди і піарником проросійських пропагандистів. Знайомтеся - це Телеканал 24.
Український телеканал. Телеканал, котрий позиціонує себе як патріотичний. У серпні 2017 року він навіть запустив промокомпанію із слоганом «Змінюємо країну на краще»
А це скріншот “новини”, яку телеканал 24 поширив 13 лютого 2018 року у мережі Фейсбук.
Цікаво що то за співачка така? Давайте заглянемо за посиланням - що ж такого важливого для нас підготував 24 канал. А за посиланням у нас “новина” про якусь маловідому (може ви знаєте хто це?) “юну українську співачку”.
За кілька годин після публікації - "новина" набрала майже 43 тис переглядів (станом на 03:25 14 лютого 2018 року). Якщо вірити лічильнику на сайті 24 каналу.
- Чому телеканал 24 вирішив опублікувати цю новину? Я сподіваюся хтось з 24 каналу нам дасть відповідь на це питання. Моя версія - тому що це зрада-зрадонька. А зрада в сучасному українському суспільстві котується дорого. На зраді можна собі і кліків назбирати, і репостів намайнити. Як видно на скріншоті - 41 тисяча переглядів за кілька годин. Якщо вірити лічильнику на сайті телеканалу, чого я б робити не рекомендував.
- Звідки 24 канал взяв цю новину? Як видно із скріншоту - з сайту “Украина.ру”. Цікаве джерело інформації. Правда? Точніше цікаво чому журналіст або редактор стрічки новин на 24 каналі вважає можливим робити “новину” з посиланням на таке “джерело”?
Мабуть тому, що 24 канал хоче стати для нас “основним надійним джерелом інформації” і тому, що він “один з небагатьох в українському медіапросторі, який може дозволити собі говорити тільки правду, подавати тільки достовірну інформацію...”.
Так, мабуть, хочуть думати люди, які писали концепцію 24 каналу. Що ж, джерело інформації таке як “Украина.ру” - це уже надихає. Особливо допитливі можуть дослідити для себе цей прекрасний зливний бачок, але ми не будемо витрачати на нього час і підемо далі - поглянемо на автора цієї “ексклюзивної новини”.
Та-дам! А автором є відомий пропагандист руского міра Алєксандр Чаленко.
Але може ви не знаєте хто це такий? Погугліть. Не маєте часу? То давайте я вам коротко опишу. Зовсім нема часу? Ну, добре. Тоді ось вам кілька фото. Замість тисячі слів...
Ще один факт, який вам точно варто знати про “надійне і достовірне джерело інформації”, 24-го каналу - його розшукує СБУ. У 2014 році це “джерело” втекло в Росію і живе у Москві. А з 22.01.2016 СБУ у Харківській області розшукує його за “Посягання на територіальну цілісність і недоторканність України”.
Стаття 110.1.Умисні дії, вчинені з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а також публічні заклики чи розповсюдження матеріалів із закликами до вчинення таких дій, - караються обмеженням волі на строк до трьох років або позбавленням волі на той самий строк.
Короткий підсумок. 24 канал бере інформацію сумнівної якості та суспільної ваги написану відомим ватніком, російським пропагандистом на проросійському зливному бачку, перекладає її українською мовою і ретранслює на українську аудиторію. Розганяє зраду і завдяки цьому збирає кліки. Для того, щоб продовжувати нав’язувати українцям російську інформаційну картину дня, кремлівським пропагандистам навіть не треба вчити українську мову. За них це зробить 24 канал та інші українські видання, які в погоні за кліками свідомо або несвідомо стають ретрансляторами фейків, інформаційних провокацій, пропаганди. 24 канал робить це давно і систематично. Тож у мене лише одне питання до 24 Канал: допомагати кремлінам розганяти зраду і піарити їхніх сєпарських маріонеток - це той спосіб у який 24 канал “змінює країну на краще”?
P.S. Нагадаю ще один промовистий приклад, після утилізації медіаперсонажа кремлівської пропаганди товариша мотороли 24 канал впродовж 8 днів щодня публікував по 4 новини про маріонетку, яку розкручувала російська пропагандистська машина. Писав про це раніше ТУТ. Питав навіщо вони так роблять. Керівництво каналу висновків не робить. Журналісти не опираються. Усе в кращих хуторянських традиціях... Особисті, партійні, корпоративні інтереси ставляться вище за державні. В таких умовах говорити про інформаційну безпеку чи перемогу в інформаційній війні немає сенсу.