На Львівщині цього року планують відремонтувати ділянку дороги Сколе — Славське за понад 414 мільйонів гривень. Переможцем тендеру стала азербайджанська компанія AzVirt MMC, яка запропонувала найнижчу ціну серед учасників.
На перший погляд — звичайна історія державних закупівель. Проте деталі цього тендеру викликають чимало запитань. Компанія, яка виграла багатомільйонний контракт, має лише три офіційних працівника, тоді як її конкурентами були великі міжнародні дорожні підрядники з багаторічним досвідом, технікою та сотнями співробітників.
За даними системи моніторингу закупівель, у тендері брали участь кілька великих компаній дорожньої галузі.
Серед них:
- «Автомагістраль-Південь» — один із найбільших дорожніх підрядників України
- польська компанія Drog-Bud
- турецька корпорація Onur Construction International
Ці компанії мають десятки років досвіду у будівництві доріг, великі виробничі бази, парк техніки та сотні працівників. Попри це, перемогу отримала саме AzVirt MMC, яка запропонувала ціну 414,2 млн грн, що стало найнижчою пропозицією серед учасників.
Водночас у відкритих реєстрах можна знайти інформацію, що представництво цієї компанії в Україні має лише кілька офіційно оформлених працівників. Це породжує логічне питання:
як компанія з таким кадровим ресурсом може реалізувати масштабні інфраструктурні проєкти?
Для порівняння: будівництво та реконструкція дороги такого масштабу зазвичай потребує: десятків одиниць спеціалізованої техніки, сотень працівників, значних виробничих потужностей та головне досвіду у реалізації схожих проєктів.
Експерти ринку пояснюють, що подібні ситуації часто пов’язані з моделлю роботи через систему субпідрядів. Формально тендер виграє одна компанія, однак фактичні роботи можуть виконувати інші підрядники — локальні будівельні фірми, які мають техніку та персонал.
У такій схемі переможець тендеру виступає радше генеральним підрядником або координатором, ніж безпосереднім виконавцем робіт.
«Фактично техніка, працівники та будівельні бригади можуть належати іншим компаніям, які отримують субпідрядні договори. Ще одна характерна риса — агресивна цінова стратегія на тендерах. Компанія нерідко пропонує нижчу вартість робіт, ніж великі дорожні корпорації, що дозволяє їй вигравати державні закупівлі» - зазначають експерти.
Також, вони додають, що на ринку подібний демпінг може створювати ризики під час виконання контрактів. Якщо ціна контракту є надто низькою, підрядник змушений: максимально знижувати витрати, передавати роботи дешевшим субпідрядникам або переносити строки виконання. У результаті можуть виникати конфлікти навколо якості робіт або строків завершення проєктів.
Водночас навколо діяльності AzVirt MMC в Україні вже неодноразово виникали питання. У відкритих судових реєстрах можна знайти кримінальні провадження та судові справи, які стосуються виконання дорожніх контрактів за участі цієї компанії або пов’язаних із нею структур.
У деяких випадках йдеться про можливі порушення під час виконання дорожніх робіт, зокрема щодо обсягів робіт, якості виконання або використання бюджетних коштів. Окрім того, у галузевому середовищі неодноразово згадувалися проблеми із завершенням окремих дорожніх проєктів, де підрядником виступали структури, пов’язані з компанією.
У професійному середовищі дорожньої галузі подібну модель інколи називають «маріонетковою».Йдеться про ситуацію, коли формальний переможець тендеру виступає своєрідною оболонкою для отримання державних контрактів, тоді як фактичні роботи виконують інші компанії. У такому випадку на папері виглядає, що проєкт реалізує міжнародна компанія, однак у реальності будівництво виконують локальні підрядники.
Історія з тендером на понад 414 мільйонів гривень на Львівщині вкотре піднімає важливе питання: чи справді система державних закупівель гарантує реальну конкуренцію, відповідальність виконавців і прозоре використання бюджетних коштів, чи ж іноді створює можливості для складних схем із формальними переможцями та фактичними виконавцями.
