Ми живемо поруч з людьми, ми живемо навколо хворих на туберкульоз, гепатит, ВІЛ і ігноруємо хвороби.
Ми живемо поруч із тими, які з грипом ходять спокійно вулицями, їздять з нами в транспорті, відвідують громадські заклади. Вони злягають вже коли 39, а лікаря викликають одночасно з священником, шоб висповідав, аби поділити майно між спадкоємцями.
Просто усі ті хвороби, це ніби щось таке знайоме, не китайське, всі від того вмирали купу років тому, вмирають і зараз...
І от впринципі, оці всі заходи з антисептиками, публічним вимаваннями маршруток, створеннями штабів оперативного реагування за логікою правильне і тп. і тд... але от у мене вже якесь дивне відчуття, наче ми тільки сьогодні дізнались, що руки треба мити з милом часто і що навколо нас купа всякої зарази і інфекцій.
З нетерпінням чекаю на пости львівських коронавірусних експертів, активістів та інших діячів
