Кажуть, були приємно здивовані, що прямо в Києві - в цьому світовому осерді сучасного фашизму - можна вільно говорити російською і ніхто тебе за це не вбиває...
Та, заради бога, - кажу. Ми цілком лояльні до вашої мови, і навіть, подекуди, - до культури та літератури. Просто, не втручайтеся у нашу стратегічну, первісну морфологію, і все буде добре...
- Как это?
- Не кажіть на паску "куліч", не величайте нашу шовковицю "тутовніком", і боже збав вас назвать чорнобривці "бархатцамі"... Слідкуйте за сленгом, і все буде добре...
- Ой, как все сложно...
- А як ви думали, кажу... - Ось зовсім недавно забавний случай був, у Львові, кстаті... Приїхала женщина з Росії з дочкою і пішли вони в ресторан. Їм даже російське меню дали. Все мирно-спокойно, замовили, сіли їсти...
І тут ця стара дура візьми та й ляпни: "Доча, кушай грєчу"...
Ідріть твою мать... Навколо всі затихли, музики вклякли й перестали грать краков'яка... Бармен аж впустив додолу коктейль "Ситий опришок" (це те саме, що й "дайкірі", але на бринзі)...
То їх вивели з ресторану і більше їх ніхто ніколи не бачив... - Ні прімєти, ні слєда, снєг шершавий, кромка льда - як Твардовський писав..
-...
- А ресторан той потім люди спалили... Бо хто ж туди піде їсти після такого?...
