Ваша свобода закінчується там, де починається свобода іншого.
Чули такий вислів? Він дуже гарно пасує до Львова. Ходячи щомісяця релігійними процесіями, частинка львів'ян забуває за тих, кому добиратись додому, у лікарню, на роботу і т.д. Це, як мінімум, неповага.
Місцева влада, організовуючи марафони та перекриваючи весь центр, забуває, що недавно була релігійна хода чи буде наступного тижня/місяця знову. Це трохи виснажує, вам не здається?
Львів'яни дико терпеливі. Жахливий громадський транспорт - потерпимо. Затоплює під час дощу - переживемо чи перепливемо. Ну але ж терпиться до того часу, поки ті диряві маршрутки везуть тебе до твого місця призначення. Напевно саме тому вже скандальна петиція про заборону у центрі міста релігійних процесій рекордно зібрала підписи. Якщо марафони два рази в рік можна стерпіти, то колапс кожного місяця підбішує.
Не треба у тому винити атеїстів, рук Кремля і всяке інше. Це питання звичайної поваги, як я вже писала. Всі задоволені від Хресної ходи десь на околиці міста чи в області. Це приносить задоволення духовне учасникам та не обмежує інших. Марафони чи інші дійства такого характеру не обов'язково робити у центрі. Так, це крута картинка, як і багатотисячна хода по центральних вулицях. Але кому від того, крім піднятого ЧСВ організаторів, буде краще?
Хочете бути ЛЮДЬМИ? Думайте про людей.
