Не виборами єдиними. Аби не збожеволіти, можна, приміром, віршики посочиняти.
На листи побажань дні наклеюють марки.
Намолімо собі без боргів і вагань:
Найсинішого неба, найп’янкішої чарки,
Божевільних любовей і легких прощань.
Таємниці світів на запилених крилах,
Повертаючись буськи нам з-за моря несуть.
Ми шукаємо коди в давніх скіфських могилах
І вже тисячі років не втрафляємо в суть.
Розколисує час і жбурляє на скелі,
Залишаючи в ребрах нездійсненого щем.
Скільки наших імен на невидимій стелі
Витне сонячний зайчик променистим ножем?
Хто сказав, що життя потребує ремарок.
Хоч збудіть серед ночі, помолюся я знов:
Найсинішого неба, найп’янкішої чарки
Й перед легким прощанням божевільну любов.
