Моя дружина після батьківських зборів у класі старшого сина розповіла мені, що класна керівниця жалілася, мовляв, всі діти матюкаються, як скажені. Всі, окрім Артура.
Я тоді здивувався, а потім згадав всі наші розмови з ним з приводу того, що лаятися і матюкатися - це не страшно, якщо ситуація того вимагає. Але чи варто це робити з приводу і без - то зовсім інша справа. І заборонити йому лаятися чи матюкатися я не можу просто фізично (та я й не хочу, якщо чесно), і він сам має вирішувати.
Якщо чесно, то я був здивований, що наші отакі прості розмови таки дали результат. І, так, я не боюся лаятися при дітях, якщо ситуація того вимагає. Але тільки тоді і тільки так (тобто назвати якогось йобаного мудака йобаним мудаком при моїх дітях для мене не проблема).
Тому не така страшна лайка, як її заборона. Он Семесюку з Манном її забороняли і шо тепер, га?