Репліка

: Роман Онишкевич; Репліка; 15 жовтня 2017

Це не з серії «історій». Це просто про мого діда. Це про вшанування і повагу. Мій дідо Йосиф не хотів воювати Ну не був чоловік до війни. Йому б дівок заповажати і щось гарне зшити, бо любив ту справу. Шити вмів.

В ОУН не йшов, до совєтів не приставав – жив, одним словом, доки міг і як собі то життя по молодості бачив. Щось хлопцям підшивав, щось якось помагав, а здебільшого ховався. І раптом, в році 44-ому, каже йому мама: «Здавайся, Йосифе, бо або ти здашся, або в мене ще є дочки, і всі підем до Сибіру». З’явився тоді мій дідо на світ божий і пішов на війну. Точніше, погнали його.

: Ольга Березюк; Репліка; 15 жовтня 2017

А я можу матюкатись? Чи це не пасує державному чиновнику?

Дзвонить до мене журналістка із захід.нету: «Сьогодні авто Синютки побачили припаркованим в недозволеному місці. Прокоментуйте, будь ласка»

А що коментувати, якщо я не в курсі деталей.? Дзвоню до водія – через якийсь час бере слухавку: «Так і так. Був. Припаркував. Винен. Каюсь. І т д.» Я до нього : «Як ти міг, ай яй яй! Ось поважне видання міського голови зараз напише щось із заголовком «який-Синютка-поганий», а водій : «Так і водій Садового теж там припаркувався. Ми ще привітались. Стояв там хвилин двадцять, потім до нього хтось подзвонив – і той від’їхав геть».

: Мар'яна Марковська-Согуйко; Репліка; 13 жовтня 2017

Переступаючи поріг школи, я сподівалась, що в нас буде тихе спокійне шкільне життя. Та не так сталось, як гадалось. У перший же тиждень довелося зіткнутися з безладом у шкільній їдальні.

: Євгенія Полікарпова; Репліка; 13 жовтня 2017

Давно хотіла написати про стереотипне мислення, бо вважаю його основною проблемою суспільства. Кожен з нас самовільно здався у полон стереотипам. Є загальнолюдські стереотипи, є стереотипи притаманні певним соціальним групам, є особисті стереотипи. Це рамки, яких ми не бачимо, але сліпо та добровільно існуємо в їхніх межах.

: Роман Онишкевич; Репліка; 11 жовтня 2017

У контексті обструкцій, які вчиняють в українських містах співаку Бабкіну, знову піднялася на поверхню тема етичності заробітків у Росії. Як на мене, тут і обговорювати особливо нічого. Їхати працювати в країну, яка вбиває твоїх краян, - справа гидка і погано пахне. Але навіть сморід має свої відтінки.

: Олександр Мірошниченко; Репліка; 10 жовтня 2017

Чесно кажучи не переймаюсь дискусіями навколо дивного предмету ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА. Запитаєте, чому не переймаюсь? Немає приводу турбуватись.

: Володимир Рунець; Репліка; 07 жовтня 2017

У ніч з 18 на 19 лютого я був на Майдані. Я вже знав про загиблих. Все навколо смерділо димом, горіли барикади, а холод стояв собачий.

: Рада Александрова; Репліка; 05 жовтня 2017

Всі ми в тому чи іншому віці, у певний момент свого життя відчували, що таке расова дискримінація, як це відчувати на собі погляди недовіри та зневаги лише через те, що ти ром.

: Андрій Бондар; Репліка; 04 жовтня 2017

Один мій знайомий написав необачне про депресію і цей сонцесяйний депресивний флешмоб. Ну, написав і написав. Приблизно щось у дусі народної мудрості: працюйте і тоді не впадатимете в депресію. Щось таке. Здавалося б, дрібничка, піщинка. Що думав чоловік, те і сказав. Мав право? Безперечно. Оно про Каталонію всі мають право сказати, а про депресію – що, іно обрані?