У контексті обструкцій, які вчиняють в українських містах співаку Бабкіну, знову піднялася на поверхню тема етичності заробітків у Росії. Як на мене, тут і обговорювати особливо нічого. Їхати працювати в країну, яка вбиває твоїх краян, - справа гидка і погано пахне. Але навіть сморід має свої відтінки.
- Олександр Мірошниченко
- Репліка
Чесно кажучи не переймаюсь дискусіями навколо дивного предмету ХРИСТИЯНСЬКА ЕТИКА. Запитаєте, чому не переймаюсь? Немає приводу турбуватись.
- Володимир Рунець
- Репліка
У ніч з 18 на 19 лютого я був на Майдані. Я вже знав про загиблих. Все навколо смерділо димом, горіли барикади, а холод стояв собачий.
- Рада Александрова
- Репліка
Всі ми в тому чи іншому віці, у певний момент свого життя відчували, що таке расова дискримінація, як це відчувати на собі погляди недовіри та зневаги лише через те, що ти ром.
- Андрій Бондар
- Репліка
Один мій знайомий написав необачне про депресію і цей сонцесяйний депресивний флешмоб. Ну, написав і написав. Приблизно щось у дусі народної мудрості: працюйте і тоді не впадатимете в депресію. Щось таке. Здавалося б, дрібничка, піщинка. Що думав чоловік, те і сказав. Мав право? Безперечно. Оно про Каталонію всі мають право сказати, а про депресію – що, іно обрані?
- Тетяна Даниленко
- Репліка
Сподобався такий аргумент: ти ж сало їси, то чому жалієш лосів? Це геніальна формула, я вважаю. Їси сало? - копай бурштин,
- Тетяна Турчина
- Репліка
Бідні лікарі… Так, бідні. Лежати в коридорі – то нормально! Напевно, нормально… Чи змінить щось мій пост? Уже змінив – на коридорі ніхто не лежить і в пологовому включили опалення. Чи хтось це оцінить? Ні, не оцінить… Бо їм лежати в коридорі – то нормально.
«Ну, подумаєш в борщ тобі плюнули», «Ну, подумаєш чоловік б’є», «Ну, подумаєш проїзд по 7 гривень», «Ну, подумаєш вагітні в коридорах». Тому зразу хочу вступитися за жіночку, яка траванула людей рибою на Привокзальному. Ну, подумаєш. Ну, ніхто ж не вмер. Їй, напевно, просто треба були гроші, і вона ж то не спеціально…
- Андрій Тарасенко
- Репліка
Події в Україні на зламі 2013-2014 років надали нового поштовху українському націоналізму. Проте, кількісна прогресія не переросла у якісну.
Збільшення числа прихильників відбулось не через продукування смислів та нав'язування націоналістичного дискурсу загалу, а через підлаштування під загальносуспільну думку, спотворену ліберальними ЗМІ.
- Олег Заячківський
- Репліка
З давніх часів люди помічали, що по світу існує безліч місць, де почувають себе значно краще, бадьоріше, здоровіше. Десь їх багато, а десь одиниці.
- Юстин Бойко
- Репліка
У центрі сьогоднішнього євангельського читання, що його ми почуємо в часі Служби Божої, знаходиться розповідь про зустріч Ісуса Христа з жінкою хананеянкою. Переказує її нам апостол Матей у своєму Євангелії в главі 15,21-28.
З власного досвіду знаю, що багатьох саме цей уривок Євангелія досить часто приводить в стан своєрідного шоку. Адже Євангелисти представляються нам Ісуса як милосердного, який похиляється над кожним, хто приходить до нього. А тут, натомість, він немовби постає перед нам як скрайній націоналіст, для якого земля, на якій він живе та все, що вона плодоносить, може бути призначене тільки і виключно для членів цієї нації. Проте таке сприйняття цього уривку Євангелія є надто поверхневим, оскільки для того, щоби його зрозуміти потрібно взяти до уваги кілька дуже важливих моментів. Але, перейдімо спочатку до самого змісту сьогоднішнього Євангелія.
