Репліка

: Галина Янко; Репліка; 06 січня 2019

Ні, не той, хто називає тебе "зайчик", "сонечко", а той хто піклується про тебе.

: Юрій Мартинович; Репліка; 05 січня 2019

Біля привокзального ринку є місце, де продають ялинки. Продавці там можуть до пізньої ночі чекати своїх клієнтів.

: Руслан Горовий; Репліка; 04 січня 2019

За час війни я бачив чимало.

Волонтера, який в чотирнадцятому накидав по сто п’ятдесят гривень на парі берців для іншої волонтерської групи бо «мені ж якось треба на своїх підопічних збирать»?

: Сергій Гирич; Репліка; 02 січня 2019

Новий Рік приніс для судової системи України нові випробування. Цей подарунок для суддів і громадян України зробили ще у 2017 році народні депутати України, які внесли зміни до частини 5 статті 27 КПК України, передбачивши фіксацію судових засідань у кримінальних провадженнях та розгляд клопотань слідчими за допомогою звуко- та відеозаписувальних технічних засобів.

: Ірина Васильків; Репліка; 31 грудня 2018

Живе собі вчителька. Вчить малят. Раптом погіршується самопочуття, їй би піти на лікарняний, взяти тайм - аут... Але ж ні, "на носі" відрядження (курси, тренінг, семінар, відкритий урок, зрештою - яка різниця що...).

Відбула, повертається до школи. Тепер би піти на лікарняний врешті - решт, але ж ні. "Ми тебе заміняли весь тиждень, скільки можна. ..” Тепер її черга працювати за себе і за тих, кого "відрядили". Так минає ще тиждень.

: Вікторія Балицька; Репліка; 30 грудня 2018

На ті свята хоч бери і заблоковуй месенджери. Дзенькають і бамкають непрошені свині, ялинки, вогні псевдовифлеємські та інший графічний шлак, призначення якого викликати прикрий облом. Я не хочу нікого образити, бо припускаю, що багато хто робить ті розсилки-фабрики щиро.

: Олександр Сочка; Репліка; 29 грудня 2018

Сьогодні у супермаркетах народу як на мітингу.

: Зоя Казанжи; Репліка; 28 грудня 2018

Знаєте, коли для мене закінчиться совок?

: Роман Онишкевич; Репліка; 27 грудня 2018

Вельми актуальна у теперішні дні історія про службові романи і небезпечність корпоративів трапилася років десять тому, якщо не помиляюся, в Тернополі. Почув її з третіх рук, тому точного викладу фактів не гарантую, однак фабула збережена точно. Отож, надумала одна поліграфічна фірма провести новорічний корпоратив. Компанія була невеличкою – директор Дмитро, його товариш-співзасновник і шестеро чи семеро дівчат. Як на зло, за день до забави товариш директора підхопив якусь грипозу з вулканічною температурою, тож керівнику довелося віддуватися самому.