Після похорону дитина впродовж трьох днів приходила уві сні до матері

 

Влітку, цього року на поморянському цвинтарі працювали польські волонтери, товариства «Магурич» під керівництвом досить відомого каменяра Шимона Монджеєвського. Протягом двох тижнів їм вдалося відновити 17 давніх українських і польських пам’ятників.
На завершення було реконструйовано вищезгаданий пам’ятник .який майстер вважає найскладнішим щодо виконання.
Корінні поморянці добре знають легенду, щодо походження цього пам’ятника, яка згадується також в «Поморянській хроніці» 1867 року, проте документально не підтверджена.
П’ятирічна дівчинка, племінниця графа померла і була похована біля родинної усипальниці Прушинських. Проте, після похорону, дитина, впродовж трьох днів, приходила уві сні до матері, і переконувала її, що не померла і була похована живою. На п’ятий день по похороні, після слізних благань матері, священник дозволив відкрити могилу. Дівчинку знайшли повернутою на бік з обдертими пальчиками. Ймовірно вона намагалася вибратися з труни. Побачивши це, мати збожеволіла і незабаром померла.
На могилі встановлено величний пам’ятник, виготовлений у Львові. На ньому висока кам’яна монолітна колона і майстерно виготовлені фігури страждаючої матері, і справа нижче, нещасної дівчинки.
Проте, поморянці насамперед показують всім дитячі пальчики, які нібито видно з при -відкритої труни посередині скульптурної композиції. Але насправді це лапки двох черепах, які тримають кам’яну плиту. Місцеві жителі все ж більше вірили у версію «пальчики» , бо романтичніше ,тим більше черепахи в цих краях не зустрічаються, і як вони виглядають мало хто знав. До тепер ніхто не знає, що ці тут черепахи символізують.
На сьогодні пам’ятник капітально відновлено. Укріплено фундамент, очищено і покрито спеціальною рідиною всі його кам’яні деталі. На жаль, так і не знайдено голови жінки (пропала кілька років тому), проте є її фотографія, і тому її можна буде з часом відтворити.