Відповідний матеріал подає Дмитро Бондарчук для BBC News Україна.
Борщ у кіно - це більше, ніж просто їжа. Борщ - це образливо, борщ - це романтично. Це про комунізм, бо він червоний. Це про пам'ять, бо він за сімейним рецептом.
Кінематограф задокументував образність борщу у сотнях фільмів та серіалів, де герої готують борщ, філософствують про борщ, намагаються ним образити або спокусити.
Борщ став ідеальним символом "протилежного боку". По-перше - це національна страва зі Східної Європи, по-друге - він червоний, і по-третє - він незрозумілий.
У супергеройському серіалі "Бетмен" (1966-68) головною антагоністкою стає Ольга, "королева бесаровських козаків". Вона, очевидно, є спадкоємицею козацьких ватажків з Бессарабії, куди свого часу мігрували запорожці.
В одній із серій Ольга хоче зготувати борщ з упійманого Бетмена і його напарника Робіна, бо "за нашими традиціями, ми робимо борщ із захоплених полонених".
Але потім вирішує взяти Бетмена за чоловіка, а славний "весільний борщ" зробити з Робіна.
Поки герої намагаються врятуватися і відбувається вирішальна бійка, козак-кухар безупинно нарізає буряки у гігантський казан, допоки сам не отримує стусанів.
У "Занурених у безодню" (1949) популярні свого часу комедіанти, Три телепні, борються з іноземним шпигуном із зовнішністю Йосипа Сталіна та прізвищем Борщ, який намагається вивезти мікрофільми з таємною інформацією зі США у кавунах.
Та частіше борщ просто їдять, або згадують до діла чи без.
І навіть, якщо у фільмі "Червоні" (1981), який отримав 12 номінацій на Оскар, стверджується, що "поїдання борщу не принесе більшовизм в Америку", страва і політика все одно стоять поряд в одному реченні.
Борщ vs фастфуд
У бійці гамбургера з мискою борщу нескладно розпізнати метафору на протистояння США та СРСР. У низці американських фільмів чітко протиставляють борщеві звичну американську швидку їжу.
Екранний президент США у стрічці "Інтелект" (1994) зводить космічні перегони між США та СРСР до кулінарної символіки: "Перший чоловік у космосі матиме на ланч хот-дог, а не борщ".
У класичній комедії "Раз, два, три" (1961) герой розповідає історію про двох радянських шпигунів, які приїхали у США викрасти секрет кока-коли, натомість залишилися там і стали успішними бізнесменами, виробниками борщу швидкого приготування.
Та одне з найбільш показових втілень цього протистояння знайшло місце вже у сучасному супергеройському серіалі "Вартові" (2019).
Телевізійне шоу не дотримується історичних фактів і розповідає альтернативну історію. Дія одного з епізодів відбувається в окупованому американськими військовими Сайгоні після перемоги у війні над комуністичним В'єтнамом.
Два епізоди серії пов'язані з популярним місцевим закладом швидкого харчування "Burgers 'n' Borscht". І хоча серед місцевих не всі задоволені пануванням США, культурна політика окупаційного режиму показує можливість співіснування протилежних культур.
Проте на кілька десятиліть раніше в анімаційному серіалі "Спайдервумен" (1979) на таке вже відповіли: "Борщбургери? Фе…".
Східноєвропейська мафія прокидається і… їсть борщ
Після розпаду Радянського союзу образ політичного ворога перетворюється на кримінального - на екранах все частіше з'являється мафія з пострадянських країн.
Середнього віку жінка, до якої прийшли детективи, вигукує "Борщ!" і біжить на кухню знімати страву з плити.
Та якби герой "Злочинних думок" (2003) уважніше дивився старі антирадянські фільми, це мало б його насторожити, і він не отримав би від куховарки пательнею по голові.
Проте, якщо головними героями є бандити, а не борці з ними, то борщ набуває дещо іншого значення, яке, по суті, лише підкріплює попереднє.
Борщ - це щось, що тримає родину разом, борщ готують у сімейних ресторанах, за ним сумують і він смакує "як мамин".
Такий образ страви можна побачити у фільмі "Збройний барон" (2005), де українців грають Ніколас Кейдж та Джаред Лето.
Борщ як символ родини можна також зустріти в комедійній стрічці про хорватську мафію "Тепер можете не цілувати наречену" (2011) та картині про російську мафію в Лондоні "Порок на експорт" (2007), яку зняв канадський режисер Девід Кроненберг.
"Порок на експорт", до слова, - один з небагатьох фільмів, де наголошено на українському походженні борщу.
Страву у стрічці готує головний мафіозі, який, окрім іншого, керує рестораном. В одній зі сцен на кухні закладу можна помітити меню, де першим пунктом зазначений "Борщ український".
Їжею - не граються, їжею - сваряться
Закономірно, з огляду на системний антирадянський та кримінальний контекст, слово "борщ" увійшло й у мовні перепалки між героями, так само як гастрономічні вподобання перетворилися на образливі назви французів чи італійців.
Так у "Чесній грі" (1995) звучить репліка: "Давайте хтось, хто не їсть борщ, покаже, як користуватися комп'ютером".
А у черговому фільмі про Джеймса Бонда "Золоте око" (1995) хакер на ім'я Борис Грищенко каже своїй менш вправній, на його думку, колезі, що в неї "борщ замість мізків" (borsch for brains).
В анімаційному серіалі "Чорний плащ" (1991) герой-качур, "жах, що летить на крилах ночі", отримує в напарники ведмедя, який стереотипно представляє на екрані "протилежний бік".
І хоча герої мають зупинити спільного ворога, з більшим завзяттям вони дошкуляють один одному.
Американський герой всіляко демонструє свою зневагу до колеги, називає його "борщемозким" (borsch brain) і жаліється своєму начальникові, що той ненадійний і непрофесійний, себто "повен борщу" (He's full of borsch).
А у канадсько-американському фільмі про жорстокість хокею "Вибивайло" (2011), у сварці між гравцями у щедрому сусідстві з іншим лихослів'ям можна почути: "клятий слов'янський борщекровий капустяноголовий бовдуре" (Slavic... borsch-blooded, cabbage-headed...).
У низці інших випадків згадки борщу не мають на меті образити, але загалом характеризують ситуацію.
Один з героїв серіалу "Клан Сопрано" (2004) вживає вислів "ріденький борщ про професійну етику" (weak borsch about professional ethics) у значенні "це нісенітниця" і "слабке виправдання".
А у "Поліцейській академії 7: Місія в Москві" (1994) росіянин констатує своє скрутне становище словами: "Я у глибокому борщі" ("I'm in deep borsch").
Борщ нашого буття
Проте згадують борщ не лише, аби образити. Скажімо, у фільмі "Право на помилку" (1943), який зняв уродженець України Отто Премінгер, герой, підкреслено єврейського походження, заграє до служниці у домі нациста і запрошує її "на борщ".
Отто Премінгер: голлівудський провокатор з Буковини
У стрічці "Шталаг 17" (1953), знятій вихідцем з Польщі Біллі Вайлдером, запрошення на борщ звучить ще більш непристойно.
Військовополонені зустрічають у німецькому таборі полонянок з Радянського союзу фривольними вигуками, зокрема: "Як щодо борщику, лише ми удвох?" (How about a little borsch, just the two of us?).
А у стрічці "Шлях у Марсель" (1944), над якою працювала команда славетної "Касабланки", зокрема, режисер Майкл Куртіс, який народився в Угорщині, і актор Гамрфі Богарт, герой визначає свою боротьбу проти нацистів як "борщ нашого буття" (the borsch of our existence).
В одній з серій анімаційного серіалу "Сімпсони" (2011) борщ стає мірилом міцності дружби.
Український гангстер, чий образ є натяком на Віктора Януковича, характеризує взаємини Гомера з його товаришем: "ви нерозлучні, як борщ з буряком" (I see you are tight like borsch and beets).
Окрім того, з американських фільмів можна дізнатися, що попри червоний колір, борщ важко підпалити, ним можна виводити запахи й лікуватися від застуди.
Борщ також може навести на слід злочинця або врятувати від переслідування, а циркові тигри - наїдаються борщу, коли їм сумно.
Єдине, про що майже неможливо дізнатися з фільмів, - це те, як все ж його готувати? Але кіно дає підказку - запитайте старших.
