Видання, присвячені художникові, є відповіддю на потребу цілісного дослідження творчості Модеста Сосенка, насамперед у професійному колі, та привертатимуть увагу широкої авдиторії до проблеми збереження культурної спадщини. Про це пише Art Lviv Online.
Модест Сосенко (1875–1920) – український художник, який своєю професійною діяльністю доклався до відродження національного мистецтва на початку ХХ ст. Як перший стипендіат Андрея Шептицького підтримував близькі стосунки з Владикою впродовж цілого життя і поділяв погляди свого мецената на шлях розвитку новітнього релігійного малярства. Завдяки сприянню Митрополита, після закінчення Краківської школи образотворчих мистецтв М. Сосенко продовжив навчання в мистецьких академіях Мюнхена та Парижа. Найважливіший внесок митця з багатогранним талантом в історію української культури – це праця в ділянці монументального і станкового сакрального мистецтва, де він виявив себе як новатор. Упродовж 1906–1913 років М. Сосенко виконав розписи та іконостаси у понад десяти храмах Галичини, в яких першим випрацював і утвердив своєрідний авторський стиль, що синтезує візантійські традиції, західноєвропейські здобутки й багату національну орнаментику. Втім донині збереглася лише незначна частина цих пам’яток. Церкви, які оздобив художник, зазнавали пошкоджень під час двох світових воєн, у радянський період і навіть у наш час.
Мистецька спадщина Модеста Сосенка донині не мала цілісного представлення. Зокрема, довгий час ігнорували доробок художника в ділянці сакрального мистецтва. Перші дослідження власне храмових робіт митця припадають на початок 1990-х років. Тоді було виявлено нефахове втручання в оригінальні розписи Модеста Сосенка у церкві Успіння Пресвятої Богородиці в селищі Славському на Львівщині. У такому стані пам’ятка перебувала до травня 2019 року, коли стінопис безповоротно знищили. Цей випадок викликав резонанс у професійних мистецьких колах і медіа й актуалізував питання відповідального ставлення до національної культурної спадщини.Команда проєкту фотографує іконостаси і розписи Модеста Сосенка на п’яти об’єктах, зокрема, у Львові, Дрогобичі, Золочеві, в с. Підберізцях та с. Полянах. Зібраний фотоархів (близько 2500 світлин) буде використано як ілюстративний матеріал монографії, а також на сайті проєкту. З огляду на карантинні заходи підсумки роботи підбиватимемо на Facebook-сторінці «Сосенко ПізнайЗрозумійЗбережи», там само відбудеться онлайн презентація видань. Реалізація проєкту «Модест Сосенко (1875–1920). Пізнай. Зрозумій. Збережи» відбувається за підтримки Українського культурного фонду.