20 червня ВПО з Донецька Валентина Бучок підірвалася на розтяжці у власному подвір’ї в Іванопіллі Костянтинівського району. Вибухівка на хвіртці спрацювала, коли жінка вранці вийшла погодувати худобу. Валентина вижила: хірурги витягнули з її тіла близько 30 осколків. Хто може зводити з нею рахунки, чим завершилося розслідування попередніх двох замахів та що планує робити далі — про це та інше журналісти розпитали жінку в хірургічній палаті на другий день після вибуху та операцій, повідомляє Вільне Радіо.
Валентина Бучок мешкає на околиці Іванопілля в основному одна, в погано пристосованому приватному помешканні. Чоловік служить на Донбасі з 2016 року.
20 червня близько 7-ї ранку жінка вийшла на двір погодувати тварин.
“В лівій руці я несла їм їжу. Правою рукою штовхнула хвіртку, почула хлопок й опустила очі вниз. За 10 см від землі я побачила таку ж штуку, яка була 15 жовтня 2019 року. Вона була прив’язана. Я зробила 2 кроки назад, й воно рвонуло. Я впала, почала сильно кричати: думала голова просто розірветься. Мені не так оці рани боліли, як голова — довго нічого не чула”, — згадує Валентина.
Від вибуху деформувало пластикове вікно — експерти зі слів брата жінки припустили, що вона туди впала.
“Я лежала там, кричала, потім вирішила, що треба зібратися з силами, зайти в дім та почати викликати поліцію та “швидку”, — каже Валентина.
Вона подзвонила брату, який вже викликав допомогу. Лікарі за словами потерпілої приїхали швидко.
Валентина Бучок в лікарні у Костянтинівці розмовляє з адвокатом.
“Зараз я на знеболювальних, погано чую, голова сильно болить. Доктор сказав, що у мене більше ніж 30 ран — повиворачувало м’які тканини”, — розповідає Валентина.
Один з осколків потрапив під підборіддя. Кінцівки та обличчя жінки забинтовані, деінде проступила кров. Життєво-важливі органи, великі судини та кістки вибух не зачепив.
Лікар-хірург костянтинівської лікарні №5, в якій перебуває Валентина, розповів Вільному радіо: її стан через добу після вибуху задовільний, хоча й має численні мінно-вибухові травми.
“Те, що я бачу зараз, — ушкодження внутрішніх органів немає”, — каже лікар Дмитро Щоголь.
За офіційним повідомленням поліції, місце вибуху обстежили слідчі, кінологи та вибухотехніки. Розслідуванням керує Костянтинівська місцева прокуратура. Справу кваліфікують як замах на умисне вбивство. Але місцеві активісти вважають інакше.
“Наші організації вважають, що на Донеччині тривають жахливі системні акти терору проти патріотично налаштованої східноукраїнської громади. Тому є підтвердженням три резонансні справи, де жертвою російського терору є Валентина Миколаївна Бучок. Саме тому ми вважаємо помилковим та невірним правову кваліфікацію події поліцією – замах на умисне вбивство (ст. 15, ст. 115 ККУ). Це дійсно замах, але виконанням його є відвертий і очевидний теракт!”, — каже краматорський пластун, голова громадської організації “Лібері Лібераті” Максим Потапчук.
У Валентини є вороги, при тому не один. Найперше, на кого вона думає, — це бойовики т.зв. “ДНР”. Вона пробула в полоні окупантів у своєму рідному Донецьку 11 місяців 2017 року. Її тримали в “Ізоляції” (це катівня бойовиків, яку облаштували в Донецьку).
На той момент жінка працювала рядовим електромонтером в ДТЕК у Донецьку, мешкала у власній квартирі, а у п’ятницю приїздила на вихідні в Іванопілля. Затримали її під час її робочого дня поблизу дому, де вбили “Моторолу”: якомусь бойовику жінка з телефоном здалася підозрілою. Її затримали.
В мережі є відео “допиту шпигунки СБУ” Валентини Бучок, в якому вона розповідає про “роботу на СБУ” та яке неодноразово транслювали на центральних російських телеканалах. Каже, зробила це свідомо, аби про її місце перебування дізналися рідні та щоб вирватися з полону. Військовий трибунал т.зв. “ДНР” “присудив” Валентині Бучок до 17 років тюрми. Про свою стратегію виживання в тюрмі “МГБ ДНР” вона згадує так:
“Якщо ви хочете мені “шити” шпіонаж — “шийте”. Я читати не буду оці ваші байки, я вам все підпишу”. Ну й сподівалась, що мене все ж таки тут внесуть в списки на обмін. Тільки так, по-іншому ні. Все це мультяшне”, — каже колишня бранка.
Нагадаємо, 20 червня колишня полонена проросійських бойовиків українка Валентина Бучок підірвалася на розтяжці біля свого будинку в селі Іванопілля Донецької області. Це вже не перший замах на її життя уже на волі.
Валентина Бучок є свідком у справах про злочини так званої "ДНР". Жінка також судиться з корпорацією ДТЕК, в якій вона раніше працювала, перевіряючи показання електролічильників на непідконтрольній території Донецької області.
Бучок викрали окупанти під час виконання робочих обов’язків, але згодом її звільнили.
У жовтні 2019 двір біля її будинку підкинули гранату, винні досі не знайдені.
Валентина Бучок — одна з тих цивільних, яких звільнили за обміном наприкінці минулого року. Жінка отримала суворий вирок у суді так званої ДНР, — 17 років ув’язнення за шпигунство на користь «іноземної ворожої держави». Змушували "зізнатись" у вбивстві Мотороли.
