У понеділок, 20 січня, о 9:00 год відбулося поминальне Богослужіння в Соборі Святого Юра. О 11:00 год на Личаківському кладовищі провели чин панахиди. Опісля пройшло посвячення нової надгробної плити.
У 1941 році німецькі окупанти арештували його, спершу він перебував у Львові в тюрмі на Лонцького, потім його відправили у концтабір в Аушвіц, де він був із іншими оунівцями до 1945 року, зокрема і двома братами Степана Бандери. На руці Омеляна Коваля зберігся табірний номер – 49730.
Ніколи не мав громадянства Бельгії, а користувався статусом біженця ООН, згідно з Женевською конвенцією. У 1997 році отримав громадянство незалежної України разом із дружиною Іванною-Катериною Куропась. Влітку 2013-го подружжя оселилося у Львові. На запитання журналістів, чому повернувся в Україну, відповів, що тут почувається щасливим і тут хоче померти.
Останні роки Омелян Коваль тяжко хворів, за ним доглядала його дочка, яка теж приїхала в Україну. Омелян Коваль написав книгу «Спомини мого життя», де описав всі важливі події, які пережив, зокрема у таборі в Аушвіц.