Задум із реорганізації та облаштування сучасного громадського простору на площі перед Громадсько-торговим центром "Зубра-центр" переходить у активний етап реалізації.
Про це повідомляєінформаційний портал депутатів Львівської міської ради.
Станом на сьогодні - готові концептуальні пропозиції авторства Антона Коломєйцева та його колег, а також сприяння та готовність до взаємодії - як з боку бізнесу, так і від Сихівської районної адміністрації, що опрацювали та попередньо погодили пропозиції.
Як розповів екс-директор "Львівавтодор" Олег Береза, після будівництва трамвайної колії на Сихів та оновлення інфраструктури комплекс "Зубра центр" перестав відповідати цьому рівню сучасності - ні за комфортом, ні за зручністю для пасажирів трамваю, ні для мешканців. Природньою була ідея розробити нову концепцію, врахувавши інтереси перевізників, торгівців, мешканців. Тому разом з Сихівською райадміністрацією та активними підприємцями, зокрема, з Зубра центру, депутати звернулися до урбаністів. Мета перетворення - створення комфортного простору для спілкування і дозвілля мешканців цього мікрорайону. Перенесення автобусних зупинок ближче до дороги, зведення розкиданих точок торгівлі в єдиний центр. Вивільнення простору для зручних алей і сухого фонтану.
"Ми хочемо, щоб після робочого дня сихівчанин міг відпочити з насолодою і гордістю за те, як розвивається його район", - каже Олег Береза.
Автор ідеї – архітектор, урбаніст Антон Коломєйцев зазначає, що розробляти проекти для центральної частини Львова і нових (відносно) районів – величезна різниця. Історична частина формувалася століттями, такі громадські простори, як площа Ринок чи інші площі середмістя з самого початку задумувалися такими: там одразу розташовувалися громадські будівлі. Відповідно, це працює віками, а сьогодні задовольняє потреби як туристів, так і самих львів’ян. Ті простори в спальних районах, як то на Сихові, свого часу не встигли реалізувати належним чином: встигли звести багато житла, але не встигли створити соціальну інфраструктуру більшу, ніж школи і садочки. Крім кінотеатру імені Довженка – ані Будинку Культури, ані спортивного комплексу. Лише згодом в просторі, зарезервованому під центр мікрорайону, заклали першу велику церкву. Цілісного громадського простору, відкритого ансамблю – з оточенням, озелененням, будівлями, які складають воєдино в композиційне ціле цей простір – не було взагалі.
В центрі завдання – реконструювати чи осучаснити. Згідно з концепцією мова йде про те, щоб велику частину простору на Санта-Барбарі перетворити на затишну міську площу та зелені скверики.
МАФи планується "зібрати" разом, в одному місці, зробити їх естетично привабливими, в єдиному естетичному "дрес-коді", як це є в усій Європі.
Дві смуги для транспорту буде збережено та розширено під місце паркування для зупинок автобусів: одна група зупинок буде сформована з південного боку для крупно габаритних міських автобусів, що мають тут кінцеву, а інша – ближче до трамвайної зупинки, аби пасажири могли одразу зручно перейти по новоствореному пішохідному переході. Заплановано, що там зможе зупинятись спарений тролейбус, який в майбутньому тут курсуватиме.
На думку Антона Коломєйцева, арку на будівлі "Санта-Барбари", що стали своєрідним символом, потрібно залишити. Це досить цікава архітектура 80х років на зламі модернізму та пост-модернізму, яку треба відремонтувати і зберігати.
