Сьогодні виповнюється 130 років від Дня народження головного авіаконструктора ХХ століття Ігоря Сікорського. Творець перших у світі пасажирського літака і важкого бомбардувальника, гелікоптерів та гідролітаків починав шлях до світової слави в Україні
Походження
Народився Ігор Сікорський 25 травня 1889 року у Києві. Батько походив з роду православних священиків зі Сквирщини, був доктором медицини, членом купи міжнародних наукових товариств, протягом 26 років завідував кафедрою душевних і нервових хвороб у Київському університеті. Засновував і редагував журнал "Вопросы нервно-психической медицины и психологии". Іван Олексійович закінчив у молодості духовне училище і семінарію, але обрав іншу стезю. Затятий православний монархіст, саме він на знаменитому "процесі Бейліса" був головним експертом зі сторони обвинувачення. Цей гучний судовий процес у Києві, у вересні-жовтні 1913 року проти єврея Менахема Менделя Бейліса, звинуваченого в убивстві з ритуальною метою християнського хлопчика Андрія Ющинського призвів до погромів жидів у всій імперії. Справа набула нечуваного розголосу й за кордоном. До числа присяжних увійшли українці і росіяни, у більшості – селяни, котрі мали відповісти на два питання: чи було це ритуальним вбивством та, чи був Бейліс винним у його скоєнні. На підставі слідства і виступів сторін на суді присяжні визнали факт ритуального вбивства. Що ж до вини Менделя Бейліса, то голоси присяжних розділилися навпіл, шість на шість, тому Бейліс був виправданий. Одразу після звільнення підозрюваний з родиною виїхав до Палестини, а звідтіля – до США, де й помер у 1934 році.
Православна церква відмовилася правити заупокійну службу на похороні учня церковної школи Ющинського. Але за добу до закінчення судового процесу ієрархи російської православної церкви відправили панахиду по убієнному хлопчику в Софії Київській. У листопаді 1913 року Священний синод Росії ухвалив приступити до збору пожертвувань для спорудження храму на згадку про ритуальне "умученіє" хлопчика, але потім раптово заборонив збір коштів і відмовився від ідеї споруди храму, зважаючи на результати процесу. Політика змінилася…
Алєксандр Солженіцин твердить, що в 1918-1919 роках ЧК чомусь винищило практично всіх учасників процесу над Бейлісом з боку обвинувачення, а також членів суду і присяжних (двотомник "Двести лет вместе" про російсько-єврейські взаємини протягом 1795-1995 років). Тоді прийшли й за батьком авіаконструктора. Але він "вчасно" помер. Цікаво, що Іван Сікорський увічнений художником Васнєцовим у розписі Володимирського собору. Він слугував за прототип образу Святого Іоанна Предтечі.
Становлення
Інтерес до повітроплавання в Ігоря виник під враженням ідей Леонардо да Вінчі і творчості Жуля Верна. Симбіоз впливів середньовічного вченого і пригодницького романіста дав плоди. Якось після читання роману Жуля Верна "Робур-завойовник" хлопчикові наснилося, начебто він перебуває на борту летючого корабля, з вікон якого далеко внизу видно море, острівець із зеленими пальмами. Юнак тоді ще не знав, що сон "в руку" й здійсниться за тридцять з гаком років – усе це він побачить на борту власноруч спроектованого літака-амфібії...
Уже в 12 років він майструє літачок із джгутовим двигуном. Шукає себе. Навчається почергово в Першій київській гімназії, Петербурзькому морському училищі, Паризькій технічній школі Дювіньйо де Ланно і Київській політехніці.
З газет дізнається про винахід братів Вілбера і Орвілла Райтів (17 грудня 1903 р. здійснили перший в історії пілотований політ на моторному аероплані "Флайєр-1". Дальність першого польоту (пілотом був Орвілл) склала 37 метрів. Апарат пробув у повітрі 12 секунд. У той же день уже Вілбер протримався в повітрі 59 секунд і подолав 260 метрів).
У наступні два роки Райти продовжували вдосконалювати конструкцію аероплана й зробили більше 200 польотів. 22 травня 1906 року одержали патент на свій винахід.
Юний Сікорський остаточно вирішує присвятити себе авіабудуванню. За фінансової допомоги сестри він кілька разів подорожує по Європі, знайомлячись з досягненнями науки і техніки. Рекомендаційного листа до одного з найвідоміших на той час авіаторів світу Фердинанда Фербера дає йому професор Київської політехніки, автор конструкцій перших російських планерів Ніколай Делоне. Саме Фербер став першим льотним інструктором Сікорського і найближчим порадником. Після трьох місяців перебування у Франції Ігор Сікорський повернувся додому, не тільки з новими знаннями та літературою, а головне – з двигуном "Анзані" для свого гвинтокрила.
У липні 1909 року на подвір'ї свого батьківського будинку Сікорський побудував перший у Російській імперії гелікоптер. Однак підіймальна сила гвинтів виявилася недостатньою. А перший свій літак Сікорський побудував через рік, але знову недостатня потужність двигуна не дала змоги апаратові стати першим літаючим літаком імперії. Піднятися в повітря Сікорському вдалося 3 червня 1910 року на другому літакові власної конструкції, але при спробі зробити поворот літак розбився. Більш досконалим варіантом став С-5 зі злітною вагою 440 кг, розмахом крила 12 метрів та двигуном 50 кінських сил, побудований у квітні 1911року. На ньому Сікорський склав іспит на звання пілота, встановив чотири всеросійських рекорди, здійснював показові польоти, катав пасажирів.
Модель С-6 з використанням потужного 100-сильного двигуна "Аргус" дала Сікорському змогу побити 29 грудня 1909 року світовий рекорд швидкості – 111 км/год. У березні 1912 року він модифікував цю модель. Літак С-6А мав добрі льотно – технічні характеристики, злітна вага його досягала 1100 кг, корисне навантаження – 450 кг, на ньому Сікорський літав із чотирма пасажирами. Ця модель принесла конструкторові заслужену славу і перші урядові відзнаки.
"Grand"-"Витязь"
У квітні 1912 році Ігоря Сікорського, котрому виповнилося лише 22 роки, запросили на посаду головного конструктора авіаційного відділу Російсько – Балтійського вагонного заводу. Це зробив особисто голова правління Петербурзького акціонерного товариства РБВЗ Міхаіл Шидловський. На цьому підприємстві народилося багато оригінальних літальних апаратів, які здобули визнання фахівців не тільки в Росії, а й за кордоном: літак С-6Б , біплан С-10, моноплан С-11. Літак С-7 уперше в історії російського авіабудівництва продано за кордон.
Новий етап діяльності Сікорського-конструктора пов'язаний з переходом його до іншого напрямку авіації – важкого літакобудування. Навесні 1913 року побудовано принципово новий літак "Grand", потім перейменований в пилу російської пропаганди в "Российский витязь", який за розмірами та масою у декілька разів переважав усі відомі тоді літаки. Це був гігантський біплан, оснащений чотирма двигунами, з великою закритою пілотською кабіною та досить зручним пасажирським салоном.
Існував "Российский витязь" недовго. На виставці воєнних літаків його дерев'яну конструкцію пошкодив ротативний мотор "Гном", який зірвався з понад 50-ти метрів з літака "Меллер-II" заводу "Дукс". До речі, за штурвалом "винуватця" був львів'янин, пілот Габер-Влинський Адам Мечиславович. Цікаве висловлення про цю легендарну людину лишив один із перших Героїв Радянського Союзу Ляпідевський, рятівник челюскінців. "Старых летчиков… все равно ничем не удивишь. Габер-Влынским в их глазах не станешь".
Ілля Муромець
10 грудня 1913 року піднявся в повітря знаменитий "Ілья Муромец", якому судилося стати одним із найкращих літаків Першої світової війни, першим у світі пасажирським гігантом. Він мав комфортабельний пасажирський салон з електричним освітленням, спальними кімнатами, ванною і туалетом. Площа крил утричі переважала "витязя". На крила за бажанням можна було вийти на прогулянку. У 1914 році на цій літаючій фортеці було встановлено світовий рекорд вантажопідйомності.
На другому по рахунку "Ільї Муромці" екіпаж на чолі з Ігорем Сікорським здійснив унікальний тоді переліт Петербург-Київ і назад. Другий його етап – переліт з Києва до Петербурга і з однією проміжною посадкою для дозаправлення тривав трохи більше чотирнадцяти годин. На льотному полі у Санкт-Петербурзі пілотів особисто зустрів російський імператор Ніколай II. Армія оцінила "Іллю Муромця" як унікальний засіб далекої розвідки та нанесення бомбових ударів, і Балтійський завод одержав замовлення на серійне виробництво цих літаків.
Біплан С-22 (офіційна назва "Ільї Муромця") мав понад два десятки модифікацій. Їхні характеристики вражали сучасників: розмах верхнього крила сягав 32 метрів, довжина фюзеляжу в різних модифікаціях коливалася від 17,1 до 23,5 метра, злітна вага – понад 5 тонн, швидкість у горизонтальному польоті – 140 км/год, висота польоту – 4 тисячі метрів. "Муромці" мали спеціально сконструйовані підвісні пристрої для бомб, обладнувалися спочатку механічним, а згодом і електричним бомбоскидачем та навіть оптичним прицілом. Усього, на замовлення військового відомства, збудовано 85 таких чудо-машин.
Значну частину свого часу Сікорський проводив не на заводі, а безпосередньо в районах бойових дій. За всю війну ескадра "муромців" здійснила близько 400 бойових вильотів, скинула понад 65 тонн авіабомб і знищила 12 ворожих винищувачів та купу людського ресурсу ворога. Самі ж "муромці" найчастіше гинули внаслідок технічних несправностей. Таких утрат було близько двадцяти. Модель В цього монстра була наймасовішою і потребувала екіпаж з 4-ох пілотів. Живу силу й техніку нищили за допомогою бомб вагою від 80 до 410 кілограм. У 1916 році літак Сікорського підіймав до 800 кг смерті в повітря. Використовувався вже електричний скидач. Зі зброї ще на борту була швидкострільна гармата "Гочкіс" калібру 37мм (проти дирижаблів "Цепелін") і кулемети марок "Максим", "Віккерс", "Люїс" і "Кольт"
За свій внесок у боротьбу з німцями Ігор Іванович у 25 років став кавалером ордена Святого Володимира IV ступеня, що за значенням дорівнював Святому Георгію.
Еміграція і бізнес
Після революції у січні 1918 року конструктор, за поглядами, як і батько, затятий монархіст, відплив з Мурманська за кордон. Після нетривалого перебування у Франції, де з закінченням війни потреба в його таланті вичерпалася, Сікорський переїхав до США читати лекції. Там через чотири роки з групою російських емігрантів за фінансової допомоги композитора Сергія Рахманінова, який придбав акцій на п'ять тисяч доларів, і навіть погодився в рекламних цілях обійняти посаду віце-президента компанії, організував літакобудівельну фірму "Уестленд-Сікорський". Все починалося у передмісті Нью-Йорка на території птахофабрики (що, напевне, символічно). Потрібні матеріали ентузіасти шукали на автомобільних звалищах.
Експлуатація першого збудованого в США на базі "Ільї Муромця" літака S-29А дала змогу суттєво покращити фінансове становище. У 1927 році єдиний екземпляр літака купив відомий льотчик й техаський нафтовий магнат в одній особі Роско Тернер. Він згодом перепродав знаменитий апарат Голівуду, де його зняли в кіносценах про повітряні баталії Першої світової.
Наприкінці 1920-х років фірма Сікорського увійшла до складу потужної авіаційної корпорації "Юнайтед еркрафт енд транспорт корпорейшн". Почалися розробки повітряних амфібій. Пасажирський літаючий човен Сікорського S-38 забезпечив розвиток авіатранспортної мережі всього американського континенту. Літак продавався настільки успішно, що компанія змогла придбати ділянку землі в Статфорді (штат Коннектикут), де за короткі терміни було збудовано авіабудівний завод – підприємство, яке швидко прогриміло на весь світ.
У 1931 році літаючий човен Сікорського S-40 "Американський кліпер" відкрив поштово-пасажирські траси авіакомпанії Pan American World Airways (відома, як Pan Am) навколо Карибських островів і в Південну Америку. Літаючий човен" Сікорського S-42 встановив 10 світових рекордів, а 10 серійних S-42 стали першими у світі міжконтинентальними пасажирськими лайнерами, які забезпечили регулярні рейси через Атлантичний і Тихий океани.
Американців почали турбувати успіхи у вертольотобудуванні потенційного противника – Третього Рейху. 1938 року конгресом ухвалено "білль Дорсі" про асигнування 3-ох мільйонів доларів у цю сферу. Ігор Іванович врахував наростаючу конкуренцію з боку Боїнга і, оцінивши перспективи гелікоптера, зосередився на цьому напрямку авіації і бізнесу.
У переддень Другої світової війни Сікорський розпочав роботу над гелікоптером VS – 300 з одногвинтовою системою. Він завжди залишався вірним цій схемі зі хвостовим рульовим гвинтом, над якою почав працювати ще в Києві. (В наш час 90% вертольотів виконані за такою схемою). 14 вересня 1939 року славетний конструктор здійснив на ньому перший переліт. До речі, протягом усієї своєї кар'єри Сікорський завжди намагався виконувати пробний політ сам. На такій же, але вдосконаленій машині, він 6 травня 1941 року встановив рекорд тривалості польоту – 1 год. 32,4 с. Міністерство оборони США в 1942 році розмістило відразу значне замовлення на новий вертоліт XR-4 (VS-316). До кінця війни побудовано більше 400 таких літаючих апаратів.
За першими моделями Сікорського вийшла ціла серія нових, з яких найбільш вдалими були визнані S-51, S-55, S-61 і S-65. Сікорський першим почав будувати турбінні вертольоти, вертольоти – амфібії і "літаючі підйомні крани". На гелікоптерах Сікорського вперше здійснені перельоти через Атлантичний (S-61, 1967 рік) і Тихий (S-65, 1970) (з дозаправкою в повітрі) океани.
Його фірма з 1943 року стала знову самостійною. Після війни у США розпочався справжній вертолітний бум. Було організовано понад 340 фірм, які взялися за розробку машин для різноманітних потреб. Однак фірма Сікорського лишалася визнаним лідером не лише американського, а й світового ринку. Після виходу на пенсію в 1957 році і до смерті Сікорський залишався консультантом свого бізнесового дітища.
І дотепер немає гвинтокрилої машини, більш популярної, ніж "Сі Кінг"(S-61). Подейкують, що з моделей нашого героя "здирали ідеї" радянські конструктори. У Радянському Союзі з'явився свій S-55, названий Мі-4, і свій S-61, названий Мі-8.
Філософ і громадський діяч
Треба згадати про громадську діяльність Ігоря Сікорського. Він брав активну участь у діяльності емігрантських організацій Америки, був одним з ініціаторів створення і деякий час навіть головою відомого Толстовського фонду (Tolstoy Foundation, Inc), заснованого молодшою дочкою Льва Толстого Алєксандрою для допомоги емігрантам з Російської імперії. Ця організація сприяла переїзду в США потенційних радянських репатріантів, котрі не бажали вертатися за "залізну завісу". Сама Толстая була реабілітована в Росії лише в 1994 році. Контактував Сікорський і з українською діаспорою. За деякими свідченнями, переходив навіть на українську в бесідах.
До того ж Ігор Іванович вдарився у філософію і теологію. Найбільш відомою з його праць у цій царині є книжка "Послання молитви Господньої", яка присвячена аналізу молитви "Отче наш". Уперше вона вийшла друком у1941 році, потім перевидавалася ще двічі. В ній онук православного священика і авіаконструктор бойових машин Ігор Сікорський аналізує кожне слово Господньої молитви й розповідає про її вічну актуальність і цінність.
"Я впевнений, що, згідно з Божим задумом, сила життя й правди у тисячі разів більша, ніж сила зла. Я вважаю, що неосяжність, організованість і краса неба-всесвіту, який ми бачимо, – це лише тьмяні відблиски пишноти й гармонії, які панують у всепереможному, вічному всесвіті вищого порядку. У якому б вигляді зло не прийшло до нас у нашому житті, воно відступає перед величчю, могутністю і блискучістю матеріального і духовного Всесвіту".
Смерть і пам'ять
…Помер 26 жовтня 1972 року. Спокійно заснув і не прокинувся. Похований в містечку Істон, штат Конектікут. Його кабінет в американському офісі збережений, як меморіальний музей. Головна ж визначна пам'ятка там – це знаменитий фетровий капелюх Сікорського. Льотчики-випробувачі перед черговим важливим польотом стараються торкнутися цього капелюха "на щастя".
За своє життя Ігор Сікорський отримав понад 80 різних почесних нагород, призів та дипломів, у тому числі й у 1967 році Почесну медаль Джона Фріца за науково-технічні досягнення в галузі фундаментальних й прикладних наук. Він – другий геній після Орвілла Райта, який на терені авіабудування, удостоєний такої честі.
У 1998 році в Київській політехніці славетному конструкторові відкрито меморіальну дошку. Вона прикрасила корпус колишніх дослідних майстерень, в яких пролив багато трудового поту колишній студент інституту. Найкращі студенти факультету аерокосмічних систем політехніки щорічно отримують стипендію імені Ігоря Сікорського. На підніжжі пам'ятника сину України викарбувана його фраза "Знімаю капелюха перед альма-матер, яка підготувала мене до підкорення неба".
Сьогодення
У 2007 Sikorsky Aircraft купує польський завод PZL Mielec за 90 мільйонів доларів. У Польщі здійснюється ремонт і технічне обслуговування багатоцільових вертольотів Black Hawk. Компанія PZL є старим польським авіавиробником, що почав діяльність в 20-х роках минулого століття. В даний час компанія здійснює ремонт бойових і допоміжних літаків і вертольотів ВВС Польщі, а також проводить легкі багатоцільові вертольоти і спортивні літаки. Наші сусіди з радістю прилаштовують спадок внука православного священика до своєї історії й господарки.
Син славетного киянина Сергій мав намір співпрацювати й Батьківщиною батька. Приїжджав кілька разів. Вів переговори з запорізьким заводом "Мотор-Січ". Але чи то криза, чи підкилимні ігри "властьімущих" не дали розвинутися проектам. Ющенко, в своєму стилі, ощасливив нащадка авіаконструктора орденом князя Ярослава Мудрого.
Як заявив у травні цього року перший віце-прем'єр-міністр України Андрій Клюєв, на сьогодні парк вертольотів, які експлуатуються в нашій країні, досить застарів і потребує оновлення. Частка машин, що працюють до 10 років, не перевищує 15%. Вік же більшості вертольотів перевищує 20 років. Якщо на початку 90-х років в Україні працювали близько 500 цивільних вертольотів, то на сьогодні зареєстровано трохи більше двохсот (без машин Міноборони). Агентству з управління державними корпоративними правами спільно з Міністерством оборони доручено опрацювати оптимальну технологічну модель виробництва вертольотів, у тому числі з використанням механізмів державно-приватного партнерства з ВАТ "Мотор Січ" та іншими підприємствами. За словами Клюєва, "Мотор Січ" уже починає проводити модернізацію вертольотів Мі-8, в результаті чого подовжується термін їх служби. Він заявив, що вітчизняна промисловість уже готова частково забезпечувати наші потреби модернізованими вертольотами, продовжуючи їх ресурс на 7-10 років. За цей час необхідно спроектувати новий вітчизняний вертоліт. Отож, чекаємо нових сікорських?