Форпост вирішив розпитати впливових львів'ян, що вони думають про карантин.
Михайло Катрук, співзасновник проєкту "Доступне авто":
"Будь-яка пандемія - це біда. І не зважаючи на усі незручності та економічні наслідки, карантин - це чи не єдиний дійсно дієвий механізм для країни пережити пандемію з найменшими можливими втратами найціннішого державного скарбу - її громадян. У цій всій ситуації є декілька варіантів поведінки. Можна, як зазвичай, почати бідкатися та розповідати як все погано. Можна дістати з шафи книжку "Критика влади для чайників" і почати слідувати інструкціям, додаючи краплинку чогось особистого або нецензурного для підсилення думки. Є ще третій варіант, найменш популярний - відкинути емоції, знайти у цій всі історії позитиви, максимально тверезо їх проаналізувати і, головне, зробити правильні висновки. А позитивів та цікавих відкриттів, попри неочевидність, ой як багато. Виявляється у Львові може не лише смердіти каналізацією, а навпаки - бути чисте і свіже повітря, навіть у центрі. Виявляється, не обов'язково бездумно їхати в центр автомобілем та паркуватися як рагуль, можна прогулятися пішки або погуляти у своєму районі натомість. Виявляється, Львів може бути зручним та приємним містом саме для своїх мешканців, а не бути борделем для турків чи алкобаром для поляків. Виявляється, чиновники можуть таки щось робити і корисне, хай навіть лише коли дійсно припече. Пандемія буде подолана, карантин завершиться. Може хоч ці 4 "виявляється" стануть буденністю?".
Парасковія Дворянин, львівська політикиня та журналістка:
"Карантин показав, що:
-
Україна вміє працювати на випередження! Не гірше, аніж інші країни Європи та світу. Українці розуміють інструкції у час карантину, сприймають обмеження спокійно і дотримуються їх.
-
Заяви багатьох політиків смішні і недоречні. Підприємці в Україні- соціально відповідальні, в перші дні закупили обладнання, тести та захисні костюми. Церква готова бути сучасною і близькою до людей. До влади все ще не має довіри, особливо коли закупівлі можна проводити за спрощеною процедурою.
-
Міста, які мають публічне управління і якісну комунікацію з громадою, працюють оперативніше. Львів - приклад такого управління.
-
Нам, як і багатьом країнам, бракує якісного медичного обладнання, але ми маємо інтелект, золоті руки, відповідальність і відданість медиків. А це теж дорого коштує.
-
Всі рівні – перед вірусом. Він однаково небезпечний для всіх. І для тих, хто приїхав з Куршевеля, і для тих, хто отримує мізерні зарплати. ВІП палати і ШВЛи в гаражах, тиснене золотом посвідчення, захмарні заробітні плати, хабарі, премії – не допоможуть.
-
Всюди добре, де нас нема. А дома таки найкраще. Повернувшись додому з-за кордону, треба подбати, аби тут так завжди було. Самоізолюватись!
-
Критично мислити – важливо і необхідно. У час тривоги ми ще ведемося на фейки та міфи.
-
Карантин навчив правильно використовувати свій час. Інколи ми його тратимо на черги. У наших головах ще є багато «совка» - закупитись на рік наперед, а потім викинути зіпсоване.
-
Карантин – це нагода багато і часто говорити з рідними, дбати про них. Це шанс побачити світлих людей. Це можливість навчитися працювати інакше, думати швидко і любити беззастережно. Це гумор і креатив. Чого тільки ми не придумуємо, аби залишити наших батьків вдома!
-
Карантин - це можливість мріяти. Для мене - про каву з друзями, живу, відверту, емоційну розмову зі студентами, яку жоден ZOOM не замінить, про зустрічі по селах та містечках, де енергетика людей додасть сили і впевненості, що все у нас буде добре".
Олександр Дзюпин, керівник відділу продажу СП "Ройек-Львів":
"У людей абсолютно відсутнє критичне мислення. Люди здатні піддаватись паніці, вестися на фейки. І, одночасно, з тим робити безвідповідальні вчинки. Цілком зрозуміло, звідки у країні взялись 73%. Керівництво держави (і виконавча, і законодавча влада) абсолютно не готові до викликів сьогодення. Помилки кожного дня. Некваліфіковані заяви та рішення. Зрештою, звідки би взялась кваліфікація? Але ми вигребемо. Не в перший раз".
Валерій Веремчук, депутат ЛМР:
"У Львові сьогодні сонячно. Весну ніхто не скасовував. Тому хочу все ж таки говорити про позитивне. Бо добрі новини є. Карантин – це самодисципліна і повага один до одного. І львів’яни здебільшого, як бачимо, по порожніх вулицях, розуміють це. Це перша хороша новина. Робити те, що треба і те, що можеш. Неписане правило на всі часи. І чим більше нас буде дотримуватися його зараз, тим вищі шанси, що навіть у он-лайн режимі ми справді в доброму настрої святкуватимемо Великдень. Радітимемо, бо наші рідні, сусіди, друзі, колеги живі і здорові. Будемо впевнені, що вже за лічені дні зможемо їх обійняти, прийти в гості, побачити, сісти поруч. Не буду повторювати рекомендації лікарів. Ми всі вже знаємо їх на пам’ять. Тому робити те, що треба для кожного – це дотримуватися цих рекомендацій. Робити те, що треба і що можемо у цей час – це також і виклик. А що ми можемо? Багато! Особливо, якщо не тягнути ковдру на себе. А робити це разом. Вкотре горджуся волонтерами, меценатами, підприємцями. З перших днів ми почали підтримувати львівських медиків. А тепер будемо це робити разом, бо не той час і не та ситуація, щоб мірятися, хто більше зібрав, купив, передав. Тому ще одна добра новина. Близько десяти громадських організацій, благодійний фондів об’єдналися в єдиний центр допомоги лікарням. У режимі он-лайн будемо отримувати інформацію про потреби кожної лікарні. Координуватимемо свої дії, щоб всі заклади отримали все необхідне. Бо як би не було складно нам, наше нудження вдома – це ніщо у порівнянні з тим, яке навантаження лягає на лікарів, медсестер, санітарів. Обіцяю, що інформуватимемо про зроблене. Бо достовірна і правдива інформація – це також дуже важливо. Я не кажу, що наступний місяць буде простим. Буде нелегко. Але треба максимально послабити удар, який може нанести нашому місту, кожному з нас, коронавірусна загроза. І якщо кожен робитиме те, що треба і що може, нам це вдасться!".
До яких політичних сил чи уподобань не відносились би львів'яни, головне, що нас об'єднує - оптимізм та віра у краще.
