Українці за рік на третину збільшили свою заборгованість перед банками. Співвітчизники купують в кредит телевізори і смартфони. Журнал НВ розібрався в деталях цієї боргової піраміди.
Киянка Олена Глинська, 28-річна співробітниця консалтингової фірми, в березні купила ноутбук за 20 тис. грн — на виплату на дев’ять місяців. «Це досить зручно, не було додаткових переплат. А щомісячна сума виявилася незначною для бюджету», — розповіла вона НВ. І уточнила наостанок: «І оформлення документів зайняло до 15 хвилин».
Глинська не тільки отримала необхідний їй ноутбук, а ще й, сама того не очікуючи, підкріпила статистику Нацбанку. Регулятор нещодавно оприлюднив дані, які вказують на серйозне зростання чистих кредитів, виданих фізособам. Якщо наприкінці 2016 року їх загальний обсяг у країні становив понад 50 млрд грн, то за кілька років вже перевищив рівень 100 млрд.
Й історія на цьому на закінчилася: за чотири перші місяці 2019 року цей показник упритул підібрався до позначки 120 млрд грн. Якщо ж порівнювати ситуацію на ринку минулого квітня і нинішнього, то за 12 місяців обсяг виданих банками фізособам у борг коштів зріс приблизно на 35 млрд грн.
Основним драйвером роздрібного кредитування стали, за даними НБУ, споживчі позики. У загальному кошику вони займають приблизно дві третини, тоді як на частку іпотеки припадає 20%, а на колись популярні автокредити — тільки 7%. Такий розподіл часток на користь споживчих кредитів не дивує фахівців: багаторічні позики на нерухомість або на купівлю автомобіля під 20% і вище річних залишаються надмірним тягарем для більшості українців.
Зате у сфері невеликих позик співвітчизники почуваються вільнішими і навіть уподобали кредитні картки — інструмент, за допомогою якого вони мінімізують свої контакти з банками. Загалом на ринку, за оцінками Альфа-Банку Україна, 40−45% від загального обсягу позичених фізособами грошей«заховані» у кредитки, третина припадає на товарні кредити і приблизно чверть — на позики готівкою.
Позичені у банків гривні українці, як свідчить статистика фінустанов і ритейлерів, проїдають, вкладають у ремонти в квартирах або ж купують за них смартфони і телевізори вкупі з іншою великою побутовою технікою.
Прожвавлення на кредитному ринку почалося три роки тому, але лише після 2016-го приріст обсягу позик фізосіб оцінюється двозначними числами.
У середньому за 2017-й і 2018-й ринок додавав по третині за кожні 12 місяців.
Набрані оберти ніхто зменшувати не збирається. І якщо справа так піде і далі, до кінця року ринок добереться до докризового рівня: шість років тому, на піку споживчого кредитування, обсяг позик фізособам у країні становив 145 млрд грн.
Спалаху любові співвітчизників до життя у борг«по-маленькому», тобто на невеликі позики, сприяли два фактори — відкладений попит і зростання доходів.
Перший, за словами Ігоря Чепіги, начальника відділу розвитку кредитних продуктів Альфа-Банку Україна, сформувався протягом 2014−2015 років. А другий — тобто реальне зростання доходів домогосподарств, виразно проявився у 2018-му: тоді він, за оцінками Антона Тютюна, заступника голови правління Ощадбанку, становив 10%.
Поліпшення фінансового становища співвітчизників відзначає і Дмитро Поліщук, директор департаменту з продуктів роздрібного бізнесу ПУМБу. «У нашій країні [відбулося] зростання заробітної платні на 25% за торік. І найнижчий рівень інфляції за останні п’ять років — 9,8%. Та ще й відносно стабільний курс долара», — перераховує він параметри, що зумовили зростання добробуту українців. Підсумок простий: населення відчуло себе комфортніше і почало охочіше долучатися до життя із розплатою в майбутньому.
Але портрет сучасного українського позичальника не буде позитивним. Тому що по гроші у банк, як правило, йдуть люди з найнижчими доходами. Оцінки НБУ, зроблені станом на початок 2019-го, свідчать: найбільшу схильність до життя у борг демонструють співвітчизники, які заробляють до 7 тис. грн на місяць. У загальній масі позичальників 57% клієнтів, які відкрили новий кредит у 2018-му, належать до цієї категорії.
Другий за чисельністю сегмент боржників — люди, чий щомісячний дохід перебуває на межі 7−20 тис. грн: у загальній масі їх частка становить 26%.
Небагатих співвітчизників не зупиняє навіть те, що за таку ілюзію забезпеченості доводиться дорого платити: практично у всіх банках ефективні ставки за незабезпеченими споживчими кредитами перевищують 30% річних. Про це говорить Михайло Демків, фінансовий аналітик інвесткомпанії ICU.
За словами Поліщука з ПУМБу, в середньому ефективна ставка за кредитом на поточні потреби становить у них 3,99% на місяць або 48% на рік.
В Європі, де гроші дешевші, і ставки помітно нижчі. Так, у Польщі, каже Демків, використання грошей із кредитної картки коштуватиме її власнику лише 7,2% річних. Водночас стати клієнтом банку в ЄС значно складніше, ніж в Україні.
Карти, техніка і готівка
З усіх видів споживчих позик найпопулярнішими, за словами учасників ринку, стали кредитні картки. Цей інструмент зручний, не потребує узгоджень із фінустановою під кожну витрату і часто підв'язується банками під уже наявні у клієнтів продукти — зарплатні картки, депозитні вклади.
Можливості власників кредиток обмежує лише заздалегідь встановлений ліміт. І погашати борг можна щомісяця навіть онлайн, списуючи гроші з інших рахунків. Крім того, фінансисти для таких продуктів пропонують ще й пільговий період використання позики — під нульовий відсоток.
Кредитки, за оцінками експертів, займають вже більше половини обсягу всіх нинішніх споживчих позик. І багато банків вважають їх своїм головним продуктом, спрямованим на клієнтів-фізосіб.
Ще третину ринку споживчих кредитів займають так звані товарні позики. Їх основна мета — купівля техніки.
За словами Чепіги з Альфа-Банку, йдеться про придбання смартфонів і телевізорів — це топ-товари української кредитної мрії. Трохи рідше позичальники використовують позичені у банків гроші для купівлі великої побутової техніки — холодильників і пральних машин.
Із Чепігою згодні ритейлери, що працюють із такими товарами. Так, у мережі магазинів Ельдорадо НВ пояснили, що в них у кредит продають 40−45% побутової техніки.
Ще в одного найбільшого торговця — Фокстроту — ця частка підібралася до 50%. До того ж у таких товарних групах, як холодильники, вбудована побутова техніка, телевізори, смартфони і ноутбуки, вона доходить до 60−70%.
Продаж у кредит у Фокстроту потроху зростає — на 1−2% у рік.
«Найчастіше клієнти купують за допомогою банківських грошей товари, ціна яких перевищує 10 тис. грн», — розповідає Максим Колесников, маркетинговий директор Ельдорадо.
Популярність товарних кредитів обумовлена, за словами експертів, тим, що зазвичай споживач за них не платить банку жодних відсотків: ця ноша лягає на плечі виробників техніки або її продавців.
І тільки четверта частина виданих фінустановами позик припадає на кредити готівкою. Клієнти, за спостереженнями банкірів, витрачають ці гроші на ремонт квартир або на оплату турпоїздок. А восени позики готівкою йдуть у галузь освіти — на навчання дітей.
Туманне майбутнє
В Україні співвідношення валових споживчих кредитів до ВВП найнижче в регіоні — 5,7%. А боргове навантаження на домогосподарства становить лише 8,7% річного доходу. Про це НВ розповіла Олена Коробкова, виконавча директорка Незалежної асоціації банків. Тобто ринку є куди рости, що він і робитиме.
Водночас, за даними звіту НБУ, найбільш закредитованим сегментом стали домогосподарства з низьким доходом і громадяни, про заробітки яких чіткої інформації немає. Останню категорію, як правило, утворюють люди, які взяли в борг гроші у так званих фінансових компаній. Подібні структури, що найчастіше ховаються у мікроофісах біля станцій метро й обіцяють«швидкі кредити», підзвітні не Нацбанку, а Нацкомісії з регулювання у сфері фінпослуг. Ефективна ставка, під яку позичають гроші такі компанії, може сягати 500−1000% річних. Але з гривнями«швидкокредитники» розлучаються простіше і без зайвих процедур, що і привертає до них клієнтуру. Тоді як банки повинні виконувати безліч умов і вимог держрегулятора.
Тому сегмент небанківських мікрокредитів швидко зростає: торік їх обсяг становив приблизно 16−20 млрд грн, каже Поліщук із ПУМБу. «Це великий ринок, і його справедливо було б регулювати», — впевнений банкір.
Велика кількість малозабезпечених або сумнівних клієнтів у сегменті споживчого кредитування змусила Нацбанк цьогоріч оголосити про те, що сфера подібних позик перебуватиме під його пильною увагою.
Водночас НБУ визнав, що системних загроз у цьому випадку немає.
Проте обсяг споживчих кредитів зростатиме, — ось тоді, вважають експерти, і з’являться ризики.
Якщо сьогодні за рахунок кредитних коштів фінансується менше 10% повсякденних витрат домогосподарств, то в 2012—2013 роках ця частка становила 12−14%. «І тоді в принципі говорили про те, що треба обмежувати цей сегмент», — каже Демків з ICU.
Втім, Тютюн з Ощадбанку впевнений: нині система майже очищена від сумнівних банків. І підходи до позичальників та оцінки їхньої платоспроможності стали серйознішими. «Я не думаю, що в поточних умовах ми можемо говорити про істотні ризики в найближчі три-чотири роки взагалі», — впевнений представник Ощаду.